Що каже закон 1920 року?
За Art. 11 ustawy z 20.01.1920 польське громадянство втрачалося через набуття чужого, а разом з батьком його втрачали діти до 18 років (Art. 13, докладно в статті про дітей до 18). Але той самий Art. 11 має окремий абзац для тих, хто був зобовʼязаний до військової служби: такі особи могли взяти чуже громадянство лише з дозволу польської влади, «w przeciwnym razie wobec Państwa Polskiego nie przestaną być uważane za obywateli polskich». Тобто для США людина вже американець, а для Польщі досі поляк.
Виняток утрату не скасовує, а відкладає. У справі II OSK 1115/21 дід натуралізувався в США 13.07.1928 і польське громадянство зберіг, бо звільнення від повинності не мав. Утратив він його у вересні 1933 року, у день 50-річчя, коли повинність закінчилася. Його син 1925 року народження мав тоді вісім років і втратив громадянство разом з ним. Тому вік дітей рахують на дату втрати, а не на дату натуралізації.
Коли закінчувалася повинність: три закони поспіль
Межа віку за ці роки змінювалася двічі. Рахувати треба за законом, що діяв на той момент:
| Період | Закон | Повинність закінчувалася |
|---|---|---|
| до 31.08.1938 | ustawa z 23.05.1924 | з кінцем року, в якому виповнилося 50 |
| 01.09.1938 – 28.05.1950 | ustawa z 9.04.1938 | з кінцем року, в якому виповнилося 60 (art. 12) |
| з 29.05.1950 | ustawa z 4.02.1950 | від 18 до 50 років включно, офіцери до 60 (art. 9) |
Підвищення до 60 не повертало під повинність тих, хто вже з неї вийшов: хто був вільний через 50 років за старими правилами, під закон 1938 року не підпадав (art. 189). Чоловік 1887 року народження вийшов з повинності 1937 року і тоді ж утратив громадянство. Чоловік 1888 року народження на 1.09.1938 ще був під повинністю, і межа для нього зсунулася на 1948 рік. Точний день у межах року рахують по-різному: закон говорить про кінець року, а в II OSK 1115/21 суд узяв сам день 50-річчя. Якщо дитині саме цього року виповнювалося 18, порахуйте обидва варіанти.
Закон 1950 року знову опустив межу до 50 і не залишив під повинністю рядових, старших за 50. З тексту закону випливає, що для такого чоловіка відкладена втрата наставала 29.05.1950. Рішень суду саме про це ми не знайшли, тому це наше прочитання закону, а не встановлена практика.
Якщо повинність ще тривала 19 січня 1951 року
Закон 1920 року діяв до 18.01.1951 включно. Закон 1951 року, що прийшов йому на зміну, не забирав громадянство за саму натуралізацію, і суди перевіряють військовий статус предка лише до 19.01.1951 (II OSK 1200/20, II OSK 1426/20). Отже, якщо того дня повинність предка ще не скінчилася, відкладена втрата так і не настала: громадянство лишилося і перейшло на дітей. За законом 1950 року це стосується рядових, яким тоді було не більше 50, і офіцерів до 60. Точну дату народження як поріг ми не називаємо: слово «включно» рахують по-різному, і саме тут варто порахувати разом з юристом.
Звільнення: не завжди окремий папір
Виняток працює, лише поки предок не мав звільнення від повинності. Отримати його можна було кількома шляхами:
- до 1938 року: звільнення у звʼязку з тим, що людина домагається чужого громадянства (art. 90 закону 1924 року);
- після 1.09.1938: звільнення на прохання через повітову владу і komendanta rejonu uzupełnień (art. 11 закону 1938 року);
- після 1.09.1938 для тих, хто жив за кордоном: вільним від повинності ставав той, хто довів чуже громадянство, від моменту, коли це констатував польський консул (art. 10 ust. 1 lit. b). Окремої заяви про звільнення тут могло не бути взагалі.
Звідси найважливіше для вашої справи. У II OSK 1406/21 самого звільнення в архівах не знайшли, але лист генконсула про те, що дід отримав від польської влади дозвіл на чуже громадянство, суд визнав достатнім доказом, і справу програно. Суд додав, що відсутність документа не означає, що його не видавали: архіви знищено у війну. У II OSK 2838/15 так само спрацював лист консула, який повідомив Польщу про натуралізацію і просив рішення про втрату громадянства. З іншого боку, утрату мусить щонайменше вправдоподібнити орган, а «документів не збереглося» не є підставою для відмови (II OSK 1393/10).
Тож справу вирішує не те, чи лежить звільнення в теці, а чи є слід того, що польський консул знав про натуралізацію: зафіксував чуже громадянство, писав про дозвіл польської влади або про втрату. Жодного такого сліду: позиція сильна. Є такий лист консула: справа помітно слабшає.
Як порахувати для свого предка
- Знайдіть дату натуралізації. Де шукати справу в США, Канаді і Британії, розібрано в статті про архіви натуралізації.
- Візьміть рік народження предка і за таблицею вище знайдіть день, коли закінчувалася його повинність.
- Якщо повинність ще тривала 19.01.1951, утрати за натуралізацію не було. Якщо закінчилася раніше, цей день і є датою втрати.
- Порахуйте вік дітей на дату втрати. Ті, кому було до 18, втратили громадянство разом з батьком, старші зберегли.
- Зберіть усе, що родина знає про предка і польське консульство після натуралізації: чи повідомляв він консулу про чуже громадянство, чи просив дозволу або звільнення, чи збереглися листи консула про нього. Від цього залежить сила справи.
- Окремо перевірте, чи не служив предок у чужому війську: це інша підстава втрати, від якої військовий виняток не рятує. Про армію і Selective Service є окрема стаття.
Приклад. Предок народився 1905 року, натуралізувався в США 1929 року, син народився 1935 року. 19.01.1951 предкові було 45, повинність ще тривала, отже польське громадянство він не втратив, і син його зберіг. Якщо ж предок народився 1887 року, утрата настала 1937 року, і всі його діти, молодші за 18 на той день, утратили громадянство разом з ним. З таким розрахунком іде заява на підтвердження громадянства до воєводи, а з-за кордону через польського консула; чим вона відрізняється від Карти Поляка, пояснено в статті про дві процедури. Це робоча версія, а не гарантія: складний випадок варто показати юристу.
Ланцюжок обірвався? Лишається Карта Поляка
Якщо громадянство підтвердити не вийде, польське походження все одно відкриває Карту Поляка, а там на вас чекає розмова з консулом. Бот готує до неї: 750 питань з історії, культури й традицій Польщі, як на реальній співбесіді.
Спробувати в боті →Джерела
- Ustawa z 20.01.1920 o obywatelstwie Państwa Polskiego, Dz.U. 1920 nr 7 poz. 44
- Ustawa z 9.04.1938 o powszechnym obowiązku wojskowym, Dz.U. 1938 nr 25 poz. 220
- Ustawa z 4.02.1950 o powszechnym obowiązku wojskowym, Dz.U. 1950 nr 6 poz. 46
- NSA, II OSK 1115/21 з 12.06.2024
- NSA, II OSK 1406/21 з 11.10.2022
- NSA, II OSK 2838/15 з 07.07.2017
- NSA, II OSK 1200/20 з 18.04.2023
- NSA, II OSK 1426/20 з 25.04.2023
Часті питання
Прадід натуралізувався в США в 1920-х і в армії не служив. Він зберіг громадянство?
Залежить від року народження. Якщо на 19.01.1951 його повинність ще тривала і звільнення він не мав, утрати не було. Якщо закінчилася раніше, громадянство зникло того дня, а з ним і в дітей до 18.
У натуралізаційній справі немає звільнення. Отже, громадянство збереглося?
Не обовʼязково. Після 1938 року звільненням міг стати сам факт, що консул зафіксував чуже громадянство, а лист консула суд визнає доказом (II OSK 1406/21, II OSK 2838/15). Важливо, чи консул знав про натуралізацію предка.
Чи діє виняток, якщо польська лінія йде через жінку?
Ні. Він стосується тільки чоловіків, на яких лежала воїнська повинність. Для жіночої лінії діють інші правила, і там вирішальною стає дата шлюбу.
А якщо предок служив в армії США?
Це окрема підстава втрати (Art. 11 pkt 2), і військовий виняток від неї не рятує. Реєстрація в Selective Service службою не є; докладно в статті про Selective Service.